Новини ДПІ від 04.02.2021

Подайте вчасно звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску підприємцями за себе

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до податкових органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Тобто, за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до податкових органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Граничний термін подання Додатку 5 за 2020 рік – 9 лютого 2021 року.

Підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік — до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

 

У 2021 році роботодавець виплачує матеріальну допомогу: чи необхідно оподатковувати?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума  включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 3180 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем, яка сукупно у 2021 році не перевищує 3180 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

 

Підтримка бізнесу в період карантину. Які суми боргу списуються податковим органом?

Для підтримки бізнесу під час карантинних заходів, передбачено:

— списання податкового боргу платникам податків без подання заяви, якщо його сукупний розмір за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн.(включно) станом на 01.11.2020 року та такий борг залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання,

— списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020 року, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім випадків,визначених Законом №1072),

— списання за заявою платника несплачених станом на 01.12.2020 року сум недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, нараховані: — фізичним особам — підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування); — особам, які провадять незалежну професійну діяльність; — членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке списання здійснюється, якщо зазначеними платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року заяви та відповідних документів.

 

Декларування 2021. Отримано спадок: за яких умов подається декларація?

З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від  ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року  (не пізніше 30 квітня 2021 року).

 

Як підприємці сплачують єдиний податок на період лікарняного?

Підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку, зокрема, за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності необхідно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Слід зазначити, що за періоди з 1 грудня по 31 травня 2021 року підприємці,  які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного податку та ЄСВ за себе.

 

Платні послуги у сфері охорони здоров’я. Чи обов’язкові РРО?

З 1 січня 2021 року при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров’я необхідно обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО.

РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров’я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Якщо сімейний лікар, зареєстрований приватним підприємцем отримує кошти на власний рахунок, застосувати РРО не потрібно.

 

Декларування 2021. Користуйтесь сервісом автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.

Для спрощення процедури подання декларації діє сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи в Електронному кабінеті платника.

Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи можуть:

— фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи;

— особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого  чи рухомого майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно завчасно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.

 

Маєте заборгованість не більше 6800 гривень?  Дізнайтесь, як відстрочити

Податковий борг платників податків-фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який станом на 01 грудня 2020 року не перевищує 6 800 гривень, може бути відстрочений до 29 грудня 2021 року за заявою платника у сумі, яка залишилася не погашеною на дату надання відстрочення.

При цьому, відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченям та буде здійснюватися платникам, які станом на 01 грудня 2020 року мали податковий борг за усіма податками та зборами, загальна сума якого сукупно за усіма місцями обліку не перевищує 6800гривень і залишився несплаченим станом на дату подання платником заяви до податкового органу.

Заява про відстрочення надається платником у довільній формі та якщо у платника наявний податковий борг, що обліковується у декількох територіальних органах податкової служби, то заява надається до кожного такого органу окремо.

У разі відповідності платника критеріям, визначеним Законом №1072, до ІТС вноситься графік відстрочення сплати до 29 грудня 2021 року та якщо платником погашено суму відстроченого податкового боргу у повному обсязі раніше, ніж 29 грудня 2021 року, платник подає до податкового органу заяву у довільній формі щодо скорочення терміну відстрочення.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше 29 грудня 2021 року штрафні санкції та пеня, передбачені Податковим кодексом України, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) підлягають коригуванню до нульових показників.

У випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку.

 

Чи  нараховувати єдиний внесок на орендну плату, яка виплачується фізичній особі?

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу).

Платники єдиного внеску — роботодавці: підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010  №2464-VI).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього закону, — на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, у яку входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону від №2464-VI)

Договір оренди нежитлового приміщення, укладений на користь фізичної особи, не містить ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже єдиний внесок під час сплати орендної плати на користь фізичної особи згідно з договором оренди нежитлового приміщення не нараховується.

 

Прощення фінансових санкцій. За яких умов?

Платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу за основним платежем (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Ця норма розповсюджується на платників податків, які станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

— великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

— осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

— осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

— банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

— осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

— осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платники податків, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені, мають подати до податкового органу за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі про наміри скористатися вказаними положеннями  Закону №1072.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072, що виник станом на 01 листопада 2020 року, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних зобов’язань у повному обсязі.

За результатами моніторингу погашення платником податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, у разі повної сплати платником з основного платежу, штрафні санкції не застосовуються, а пеня – не нараховується.

Штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати податкового боргу з основного платежу, підлягають списанню за заявою платника податків.

Слід звернути увагу платників, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу.

Таким чином, платник податків має бути зацікавлений в найшвидшому погашенні основної суми податкового боргу, щоб якомога більша сума штрафних санкцій та пені була списана.